Що стало приводом того, що я почала роздумувати на папері???? Напевно, реєстрація в блогах...а, може, я прочитала блоги інших і зрозуміла, що ділитись власними думками з людьми, навіть яких ти не знаєш, це досить круто..
Останнім часом я рідко викладала свої думки на папір, а радше ділилась ними вголос...правда, ще колись в дитинстві я певний час вела щоденник, але то було швидше якоюсь дитячою забавкою..ну що ж, спробую тепер щось зметикувати..
Отож, з чого ж почати???
Я є одним із мільярдів оригінальних і неповторних Божих створінь, яке ще не до кінця сформувалось, а тому продовжує шукати себе у світі, задає багато питань і не може зайти багато відповідей...але пробує шукати...яке постійно щось для себе відкриває нове...
Що ж нового я відкрила для себе останнім часом?? Відкрила те, що дуже важливо є жити кожною хвилинкою, не мріючи про якесь довгоочікуване майбутнє...важливо не нарікати на ситуації, які склались, на місця, в яких ми опинились, а важливо отримувати від них кайф, радіти, що сталось саме так і шукати якнайбільше позитиву, ба навіть створювати його самому... можливо це звучить банально і просто, але реалізувати це досить складно.. принаймні мені так було... а допомогли мені це зрозуміти один хороший друг і карантин...саме ці три тижні сидіння вдома спонукали до таких роздумів і висновків...мої найкращі друзі збираються їхати трохи відпочити в горах, а сиджу в хаті за 900 км від них і навіть не маю надії приєднатись до них через певні обставини... але це круто...я є там, де маю бути, де мене послав Бог, того потрібно просто побажати їм гарного відпочинку і насолоджуватись часом проведеним тут...хіба не так??
Ось такі мої перші спроби мовчазного щирого монологу... побачимо, що буде далі...:)
